亭渟

tínɡ tínɡ
释义
亭渟
tínɡ tínɡ水停滞貌。金段克己《乙巳清明游青阳峡》诗：突爲瀑布出山口，流沫成輪浪成旋。前途百步落石甕，黛蓄亭渟那敢眄。